The role of gerontological knowledge in process of personal development future doctor

Poliakov O.A., Tomarevska O.S. The role of gerontological knowledge in  process of personal development future doctor // Newest factors influencing the development of the personality of future specialists in the health care system. Materials of the XIX International Scientific Conference, 20.03.2019., Kyiv, Ukraine: Kyiv Medical University. - 2019. - P. 135-137. (Printed in Ukrainian).

Поляков О.А., Томаревська О.С. Роль геронтологічних знань в процесі особистісного становлення майбутнього лікаря // Новітні чинники впливу на розвиток особистості майбутніх фахівців системи охорони здоров'я. Матеріали ХІХ міжнародної наукової конференції (20.03.2019) Київ, Україна: Київський Медичний Університет. - 2019. - С. 135 - 137.

РОЛЬ ГЕРОНТОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ В ПРОЦЕСІ ОСОБИСТІСНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ЛІКАРЯ

Поляков О.А., Томаревська О.С.

В умовах постаріння населення, а саме превалювання робітників старшого віку, як основної робочої сили на ринку праці та в умовах гуманізації суспільства постає гостро актуальна роль геронтологічних знань і фактичного стану геріатрії на основі вивчення стану здоров’я довгожителів та супердовгожителів, як соціальної моделі осіб пенсійного віку в процесі розвитку особистості майбутнього лікаря. Сучасне суспільство та ситуація соціального розвитку  характеризується постійним розвитком, що  вимагає прагнення особистості майбутнього лікаря до постійного навчання та перенавчання у зв’язку з постійним розвитком науки, нових підходів та геронтотехнологій. Формування на ранніх етапах парадигми постійного навчання протягом життя нівелюють стресове ставлення, що виникає між професійною сферою майбутніх лікарів та особистим життя. Підвищення мотивації навчання, цілісне формування відповідних ситуаційних задач, які спонукають до пошуку нових більш раціональних відповідей забезпечує дієвими теоретичними і практичними розробками, що забезпечується високоякісними кадрами педагогічного, андрагогічного та герогогічного складу. Формування адекватної моделі сприйняття та реагування на більшість клінічних не стандартних ситуаційних завдань, що стосуються вразливих верств населення, а саме осіб похилого віку, вирішення, які дають базові потужні теоретичні знання, - будує фундамент міцних навіть дружніх зв’язків у молодому суспільстві між різними поколіннями в умовах колегіальності, постаріння населення у світі вікових змін, які несподівані для кожної людини та особистості. [1, c. 255;  2, c. 45; 3, c.306; 4, c. 197; 5, c. 215. ]

Аналіз існуючих документів та прийнятих стратегій, що регламентують взаємовідносини в системі «професійна орієнтація та переорієнтація», а також працевлаштування осіб працездатного віку, показав що, актуальним напрямом вирішення цих проблем стала Лісабонська стратегія, яка  насамперед визначала різні цілі і завдання: економічні, соціальні і ті, що пов'язані з навколишнім середовищем, а головне, досягнення поставленої мети повинно допомогти побудувати «інформаційне суспільство для всіх». Економічні цілі передбачали створення простору досліджень і інновацій, управління внутрішніми ринками і узгодженість макроекономічної політики. Соціальні цілі передбачали інвестиції в навчання та освіту, активну політику щодо збільшення зайнятості, в тому числі за рахунок підвищення працездатного віку, модернізації соціального захисту і соціальної інтеграції. Окрім того, передбачалося, що перехід до суспільства, заснованого на знаннях, має враховувати засади «Європейської соціальної європейської моделі». Цілі і завдання, які стосуються довкілля, в основному обумовлені змінами клімату і використанням природних ресурсів. Відображаючи положення Лісабонської стратегії, політика зайнятості країн-учасниць повинна орієнтуватись на три наступні цілі: забезпечення повної зайнятості, високої якості і високої продуктивності праці, а також соціальної інтеграції,  де ключовим фактором є зайнятість. Тому формування особистості майбутнього лікаря повинно відображати культурні, історичні віхи, досягнення сьогодення, що допомагає та відповідає високій продуктивності, зайнятості, дбайливого ставлення до ресурсів та людського капіталу, а також додаткової освіти, надбання нових та удосконалення професійних навичок протягом всього життя. Водночас не виконується головний принцип співпраці щодо реалізації Лісабонської стратегії, а саме принцип субсидіарності, як основи забезпечення ефективності співпраці - відкритого методу координації де   метою співпраці виступає зближення, але не уніфікація систем освіти (approximation versus harmonization). Моніторинг виступає важливим механізмом координації політики в сфері освіти в ЄС, інструментом для зіставлення результатів, прийняття і корекції політичних рішень, когнітивним і нормативним інструментом, що впливає на формування освітньої політики в ЄС. Враховуючи, що вимоги в інститутах третього віку по суті дуже низькі, людина не несе відповідальності за свою погану здатність до навчання - знання даються на рівні трудотерапії. А організації подібних закладів не має гідного виходу конкурентного продукту на ринку збуту товарів і послуг. Як зазначалося вище, невід'ємною частиною прийнятої стратегії, яка передбачає посилення взаємодії між політикою в областях економіки, зайнятості та розвитку людських ресурсів, є розвиток високоякісної професійної освіти і навчання. І в зв'язку з цим найважливішим принципом політики Європейського Союзу визнано збільшення віддачі від інвестування людських ресурсів, тобто підвищення ефективності та якості професійного розвитку (освіти і навчання) громадян. Подальший розвиток навчального середовища в навчальних закладах і на робочому місці, що означає оновлення педагогічних підходів і використання методик і підтримують самоорганізоване навчання, а також застосування потенціалу інформаційно-комп’ютерних технологій та дистанційного навчання, що дозволить підвищити якість освіти і навчання. Підвищення професійного рівня викладачів та інструкторів виробничого навчання з метою задоволення реальних потреб працівника в навчанні з урахуванням фаху, що відображає зміни в сфері професійного навчання. Ці положення отримали конкретизацію в ряді документів, в тому числі в документі Робоча програма «Освіта та навчання 2010» прийнятому в березні 2002 році на засіданні Європейської Ради в Барселоні. У документі, зокрема, заявлені наступні завдання: додаткові заходи щодо впровадження механізмів, що забезпечують прозорість дипломів і кваліфікацій, включаючи заходи за зразками, що реалізовані в галузі вищої освіти в рамках Болонського процесу і скоригованих з урахуванням особливостей професійного навчання. Європейською Радою прийняті наступні індикатори оцінки досягнень реалізації Лісабонської стратегії: економічні показники, зайнятість, інновації і дослідження, економічні реформи, соціальна гармонізація, довкілля. Навчання та освіта молоді включені в індикатор «Інновації та дослідження». Дослідження щодо зайнятості та продуктивності, проведені в ЄС, свідчать про наявність прямого зв’язку між поліпшенням адаптивності працівників і підприємств, залученням людей на ринок праці на більш тривалий період і збільшенням інвестицій в людський капітал в рамках навчання протягом усього життя і вдосконаленням управління [8, c. 7].

Одночасна зміна в рівні професійної підготовки таких фахівців в бік  вищої і середньої спеціальної освіти в галузі соціальної геронтології та герогогіки неможливо з багатьох причин, враховуючи масштаби проблеми. Тому основним способом вирішення ситуації, що склалася, є розробка і впровадження нових курсів підвищення кваліфікації активно працюючих фахівців соціальної та медичної сфери. Кожен такий курс повинен відповідати вимогам динамічно розвиваються педагогічної і психологічної наук, відповідати рівню розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті, дистанційного навчання, як невід'ємної основи системи відкритої освіти. Одним з найбільш перспективних напрямків модернізації середньої, вищої і післядипломної фахової освіти є компетентний підхід, який по суті є визначальним в Болонському процесі. Поступово компетентний підхід стає основою політики, що проводиться державами Європи в галузі освіти [9, с. 343;10, с. 50 ].

Особистісний орієнтований підхід [6, с. 16] передбачає орієнтацію педагогічного процесу на потреби і можливості студента. Основними характеристиками цього підходу є самопізнання (рефлексія), саморозвиток як форми самопрояву особистості. В основі концепції особистісно орієнтованого навчання лежить методологічний принцип єдності двох впливів – зовнішнього (процесуального) і внутрішнього (психологічного). Таке навчання спрямоване на формування особистого досвіду у формі переживань, смислотворення, саморозвитку. Основною процесуальною характеристикою особистісного досвіду є навчальна ситуація, що актуалізує особистісні функції студентів. [7, c. 18]

Формування гармонійного суспільства передбачає особливості самореалізації особистості молодої, зрілої та літньої людини й робітника, що визначає роль геронто-освіти, як необхідної умови успішної самореалізації та професійної зайнятості в умовах сучасного інформаційного суспільства [11, с. 36].

Література:

1. Шевчук О. Основи цілісного гармонійного розвитку особистості майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки / О. Шевчук // Збірник наукових праць. Випуск 2, 2018. – С. 254 – 263.  https://doi.org/10.31499/2307-4906.2.2018.149250

2. Томаревская Е.С., Поляков А. А. Остаточная работоспособность людей старше 60 лет: возможности и перспективы / Е.С. Томаревская, А.А. Поляков // Проблемы старения и долголетия, 2014. – Т. 23., № 3. – С. 306 – 318.

3. Трахтенберг И. М., Поляков А. А. Очерки физиологии и гигиены труда пожилого человека / И. М. Трахтенберг, А. А. Поляков // Киев: Авиценна. – 2007. – 272 с.

4. Поляков О. А., Прокопенко Н. О., Томаревська О. С. Фізіологічна і гігієнічна характеристика загальної працездатності осіб “четвертого віку” / О. А. Поляков, Н. О. Прокопенко, О. С. Томаревська // Проблемы старения и долголетия, 2010. – Т. 19., № 2. – С. 197 – 208.

5. Поляков А. А., Прокопенко Н. А., Томаревская Е. С. Физиология и гигиена труда пожилого человека и профессионально-трудовая реабилитация работников старшего возраста / А. А. Поляков, Н. А. Прокопенко, Е. С. Томаревская // Проблемы старения и долголетия, 2018. – Т.27., Пиложение. – С. 214 – 232.

6. Сериков В.В. Личностно-ориентированное образование / В. В. Сериков // Педагогика. – 1994. – № 5. – С. 16-21.

7. Головань М. С. Модель процесу розвитку інформатичної компетентності студентів економічного профілю / М. С. Головань // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. – 2008. – №. 14. – С. 17 – 20.

8. Олейникова О.Н., Муравьева А.А., Аксенова Н.М. Обучение в течение всей жизни как инструмент реализации Лиссабонской стратегии / О.Н. Олейникова, А.А. Муравьева, Н.М.Аксенова  // М.: РИО ТК им. Коняева, 2009 - 131с.

9. Бессарабов В.И. Компетентность в области информационно-коммуникационных технологий слушателей курсов повышения квалификации / В.И. Бессарабов // Геронтология . – 2013. – Т.1, № 3. – С. 342 – 349.

10. Панина Т.С., Повельева Н.В. Использование информационно-коммуникационных технологий в непрерывном обучении людей «третьего возраста» // Профессиональное образование в России и за рубежом. −  2014. – Т. 3. − № 15. – С. 50 – 54.

11. Зыскина М.А. Геронтообразование как фактор самореализации лиц пожилого возраста // Педагогическое образование в  России. -2013.  - № 2. – С. 36 – 40.

Поляков Олександр Анатолійович д. мед. н. завідувач кафедри нормальної фізіології, медичної біології, біологічної фізики

дом. адреса : бульвар І. Шамо 3, кв. 48 , Київ 02154, Україна

телефон роб. 044 – 564 – 29 - 96, моб. +3806327 124 57. дом. 044 2953218.

Еmail: o.poliakov@kmu.edu.ua   Місце роботи ПВНЗ «Київський медичний університет»

Томаревська Олена Сергіївна к.мед.н., старший науковий співробітник лабораторії професійно-трудової реабілітації ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»

роб. адреса : вул.. Вишгородська 67, Київ 04114, Україна

телефон +380661115028    еmail: tomarevskaya@gmail.com