Model holistic personality development of future doctor to ensure medical and social protection and quality of life of older people

Poliakov O. А., Tomarevska O. S. Model holistic personality development of future doctor to ensure medical and social protection and quality of life of older people // Newest factors influencing the development of the personality of future specialists in the health care system. Materials of the XIX International Scientific Conference (20.03.2019), Kyiv, Ukraine: Kyiv Medical University. - 2019. -  P. 131 - 133. (Printed in Ukrainian).

Поляков О., Томаревська О. Модель цілісного розвитку особистості майбутнього лікаря задля забезпечення медико-соціального захисту населення і якості життя людей похилого віку // Новітні чинники впливу на розвиток особистості майбутніх фахівців системи охорони здоров'я. Матеріали ХІХ міжнародної наукової конференції, (20.03.2019). Київ, Україна: Київський Медичний Університет. - 2019.  - С. 131 - 133.

МОДЕЛЬ ЦІЛІСНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО  ЛІКАРЯ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ  І ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

Поляков О.А., Томаревська О.С.

Для досягнення цілей Лісабонської стратегії на рівні національних держав-членів ЄС в якості пріоритетного напрямку виділено використання єдиних механізмів і принципів підтримки реформ і розвитку систем професійного освітнього навчання, в тому числі прозорості (EUROPASS) кваліфікацій і компетенцій, консультування протягом усього життя, офіційного визнання неформального і спонтанного навчання і забезпечення якості освіти та навчання. Найбільше значення мають менеджмент і підхід до навчання, відповідно вимог на ринку праці, реформування медико-соціального захисту населення та якості життя людей вразливої групи похилого віку. У ситуації глобалізації професійного навчання і освіти поряд з офіційними дипломами та свідоцтвами зростає роль добровільної сертифікації, яка представляє собою один із способів впоратися зі швидким темпом змін в області попиту на конкретні технічні зміни, а також зберегти загальний фундамент програм навчання. На думку Європейських соціальних партнерів, необхідно зосередити зусилля на забезпеченні довгострокової трудової / управлінської стабільності і на уміннях, як факторі підтримки довгострокового зростання і конкурентоспроможності. Під навчанням протягом усього життя прийнято розуміти будь-яке цілеспрямоване навчання, яке здійснюється на постійній основі для вдосконалення знань, умінь і компетенцій і сприяє особистісному і соціальному розвитку та працевлаштуванню. «Навчання протягом усього життя» охоплює три типи освіти і навчання: формальне навчання, що надається навчальними закладами або навчальними структурами, впорядковане відповідно цілей навчання і його тривалістю і завершується присвоєнням свідоцтва про освіту; спонтанне навчання в ході повсякденної життєдіяльності людини, пов'язаної з роботою, життям в родині або проведенням дозвілля і не структуроване з точки зору цілей і тривалості навчання і допомоги в навчанні, що не призводить до отримання свідоцтва про навчання. Неформальне навчання, яке відбувається поза рамками навчального закладу і не призводить до отримання свідоцтва про навчання. Проте, воно структуроване. У Резолюції Ради «Про навчання протягом життя» підкреслюється, що таке навчання має починатися з дошкільного і тривати до після пенсійного віку - і при цьому включати в себе весь спектр неформального і спонтанного навчання.  Інновації необхідні в відношенні щодо процесу  і методики навчання. потрібно перейти від формальної передачі знань до навчання, що приводить до оволодіння вміннями / компетенціями. Викладачам слід задавати питання «які знання мають опанувати студенти», а не «яким знанням я повинен їх навчити». Ті, що навчаються, наскільки це можливо, повинні взяти на себе відповідальність за власне навчання, за освоєння знань і умінь. Навчання, орієнтоване на проектну роботу, і навчання, організоване у формі «циклів навчання», найбільше підходять для «нетрадиційних груп», що навчаються. Нові методи навчання ґрунтуються також на використанні інформаційних комп’ютерних технологій (електронне навчання). Всі галузі економіки і компанії конкурують в області інновацій, в той час як глобалізація створює невизначеність на традиційних ринках праці, тому потрібні нові компетенції та вміння. У зв'язку з цим починають використовуватися інноваційні механізми для оцінки виникаючих умінь, засновані на прогностичних підходах.  В цілому, в даний час при формуванні моделей підвищення кваліфікації і професійного розвитку викладачів додаткового професійного навчання необхідно враховувати такі фактори, як: демографічне старіння населення (в даний час в більшості країн ЄС більше 40% викладачів перебувають у віковій групі 40-50 років); навантаження викладачів; число студентів на одного викладача; заробітна плата;  об'єктивна необхідність освоювати нові компетенції (що викликано мінливими вимогами сфери праці). До того ж низька зарплата свідчить про недооцінку праці викладачів, що також є економічним фактором який негативно впливає на мотивацію. Як механізм забезпечення прозорості та порівнянності кваліфікацій виступають компетенції, службовці основою для рамки кваліфікацій. Університети теж встановлюють єдині способи визнання просування на більш високі рівні вищої академічної освіти, що, в свою чергу, також можна розглядати як приклад рамки кваліфікацій. На даний момент принципово новим є інтерес до розробки комплексної рамкової структури, що інтегрує кваліфікації, що представляють результати навчання в навчальному закладі, на робочому місці і в сфері вищої освіти. Такі комплексні рамкові структури, або національні рамки кваліфікацій (НРК), в певному сенсі демонструють національний підхід до кваліфікацій і їх рівнями, прийнятий в конкретній країні. Регулювання процес присудження кваліфікацій відповідно до рамки дозволяє встановити прийнятні національні стандарти якості. Такі стандарти можуть слугувати підставою для прийняття рішень установою, щодо присудження кваліфікації, при реалізації навчання, оцінки його результатів і видачі відповідних сертифікатів (свідоцтв). Міжнародної організацією праці, зазначається, що «розвиток національних рамок кваліфікацій важливо як для підприємств, так і для працівників, оскільки вони сприяють навчанню протягом усього життя; дозволяють підприємствам гармонізувати запит на робочу силу і їх пропозицію, а також допомагають громадянам зробити правильний освітній і професійний вибір», що являє собою основний шлях вирішення проблеми визнання умінь. [1, c. 11]. Водночас, загальне підвищення життєвого рівня населення, розробка нових високоефективних фармацевтичних препаратів, технологій попередження передчасного старіння, підвищення результативності лікування найбільш поширених захворювань призвело не просто до збільшення тривалості життя. Сьогодні можливо говорити про збільшення частки людей похилого і старечого віку, які як і раніше активні в соціальному, когнітивному, фізичному плані [2, c. 306; 3, c. 56]. Структурне зрушення людської популяції в сторону похилого віку змушує органи державного і місцевого управління активно розвивати соціальні служби. В результаті величезне медико-соціальне значення набуває професійна освіта фахівців, які працюють з людьми похилого і старечого віку. Соціальний працівник повинен володіти навичками не тільки самостійного отримання, оцінювання і створення нової інформації, але і моделювання власної професійної діяльності, вирішення завдань інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)  та освіти й якості життя осіб похилого віку. Програми курсів підвищення кваліфікації соціальних працівників, лікарів в області соціальної геронтології і герогогіки повинні включати елементи вимірювання і оцінювання ІКТ-компетентності слухачів, навчання основам ІКТ і геродидактики в сфері ІКТ з урахуванням вікової фізіології [4, c. 216; 5, c. 342; 6, c. 52]. Розвиток професійного навчання на засадах андрагогічного підходу потребує формування сучасної концепції та дидактичної моделі навчального процесу як сукупності взаємопов’язаних та взаємозумовлених цільово-ціннісного, організаційно-управлінського, змістовного, процесуального, суб’єктно-діяльнісного, діагностично-результативного компонентів, а також комплексу умов для їх реалізації. Це дозволить забезпечити підвищення конкурентоспроможності цієї категорії дорослих громадян, їх професійної й соціальної мобільності на сучасному ринку праці [8, с.100; 9, с. 153]. Профорієнтаційна робота в першу чергу, спрямована на: зняття психологічних бар’єрів, пов’язаних з віком; підвищення професійної мобільності; підвищення рівня самоактуалізації; підвищення мотивації до пошуку роботи; формування власної стратегії пошуку роботи; виявлення власних смислів своєї трудової діяльності (що я хочу, що я можу, якщо я буду працювати); визначення власних конкурентних переваг відповідно до вимог ринку праці; визначення наявних можливостей щодо відкриття власної справи  [10, с. 5 ].

Таким чином, модель цілісного розвитку особистості майбутнього  лікаря в системі реформування медико-соціального захисту населення  і якості життя людей похилого віку складається з елементів: моделі процесу розвитку інформатичної компетентності студентів [11, c. 17] задля самостійної роботи та підвищення мотивації до навчання майбутнього лікаря, інтегративної моделі структурно функціональної організації особистості, що є набутою в ході культурного розвитку створеного інтегративної якістю старіючим населенням, або населення, що дорослішає, та постійним навчанням протягом життя [9, c. 158]. Структурно ця модель репрезентована компонентами спрямованості, характеру, досвіду та світогляду, регуляторним та когнітивним компонентами. Ступінь розвитку особистості визначається повноцінною реалізацією індивідом основних особистісних функцій: 1) продуктивне входження у діалогічно-творчу взаємодію з культурою як її генеративне начало; 2) забезпечення унікального динамічного єднання когнітивних. афективних і поведінкових компонентів, їхньої рефлексивної координації, впорядкування та вольової регуляції відповідно до поставленої мети (довільності); 3) усвідомлення та переживання свого «Я» в єдності його фізичного, соціально-рольового, психологічного, екзистенціального та смислового проявів; 4) зміна напряму та співвідношення детермінаційних впливів та побудова вільної, відповідальної і моральної поведінки; 5) побудову особою часової перспективи власної життєдіяльності, оволодіння своїм майбутнім, зорієнтованість на здійснення віддалених у часу життєвих завдань [12 c. 27].

Література

1. Олейникова О.Н., Муравьева А.А., Аксенова Н.М. Обучение в течение всей жизни как инструмент реализации Лиссабонской стратегии / О.Н. Олейникова, А.А. Муравьева, Н.М.Аксенова  // М.: РИО ТК им. Коняева, 2009 - 131с.

2. Томаревская Е.С., Поляков А. А. Остаточная работоспособность людей старше 60 лет: возможности и перспективы / Е.С. Томаревская, А.А. Поляков // Проблемы старения и долголетия, 2014. – Т. 23., № 3. – С. 306 – 318.

3. Трахтенберг И. М., Поляков А. А. Очерки физиологии и гигиены труда пожилого человека / И. М. Трахтенберг, А. А. Поляков // Киев: Авиценна. – 2007. – 272 с.

4.  Поляков А. А., Прокопенко Н. А., Томаревская Е. С. Физиология и гигиена труда пожилого человека и профессионально-трудовая реабилитация работников старшего возраста / А. А. Поляков, Н. А. Прокопенко, Е. С. Томаревская // Проблемы старения и долголетия, 2018. – Т.27., Пиложение. – С. 214 – 232.

5. Бессарабов В.И. Компетентность в области информационно-коммуникационных технологий слушателей курсов повышения квалификации / В.И. Бессарабов // Геронтология . – 2013. – Т.1, № 3. – С. 342 – 349.

6. Панина Т.С., Повельева Н.В. Использование информационно-коммуникационных технологий в непрерывном обучении людей «третьего возраста» // Профессиональное образование в России и за рубежом. −  2014. – Т. 3. − № 15. – С. 50 – 54.

8.      Андрагогічні засади професійного навчання безробітних : Колективна монографія / За заг. ред. Л.М. Капченка. – К.: ІПК ДСЗУ, 2013. – 124 с.

9. Горбатюк Л.В. Андрагогічні засади дорослих у контексті інтеграційних процесів / Л.В. Горбатюк // Андрагогічний вісник. – 2018. – Випуск 9. – с.153 – 159.

10. Авдєєв Л.Г., Ортікова Н.В. Професійна орієнтація безробітних громадян та молоді: Навч.-метод. розробка / Л.Г.Авдєєв, Н.В.  Ортікова – К. : ІПК ДСЗУ, 2013. – 55 с.

11. Головань М. С. Модель процесу розвитку інформатичної компетентності студентів економічного профілю / М. С. Головань // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. – 2008. – №. 14. – С. 17 – 20.

12. Тітов І.Г. Інтегративна модель структурно-функціональної організації особистості / І.Г. Тітов // Психологія і особистість. – 2016. - №1 (9). – С. 18 – 30.

Поляков Олександр Анатолійович д. мед. н. завідувач кафедри нормальної фізіології, медичної біології, біологічної фізики, дом. адреса : бульвар І. Шамо 3, кв. 48 , Київ 02154, Україна телефон роб. 044 – 564 – 29 - 96, моб. +3806327 124 57. дом. 044 2953218. Еmail: o.poliakov@kmu.edu.ua   Місце роботи ПВНЗ «Київський медичний університет»

Томаревська Олена Сергіївна к.мед.н., старший науковий співробітник лабораторії професійно-трудової реабілітації ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» роб. адреса : вул.. Вишгородська 67, Київ 04114, Україна; Телефон +380661115028, еmail: tomarevskaya@gmail.com