Особливості когнітивних функцій в осіб старшого віку.

Томаревська О.С., Поляков О.А. Особливості когнітивних функцій в осіб старшого віку //  V симпозіум «Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій людини в онтогенезі» (Черкаси 21-22 травня 2012 р) – Черкаси, 2012. – С. 83.

О.С. Томаревська, О.А. Поляков

Особливості когнітивних функцій в осіб старшого віку.

Лабораторія професійно-трудової реабілітації

ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»

м. Київ, Україна

Сучасні інформаційні технології в значній мірі підвищують ефективність праці і оптимізують повсякденне життя людей. Водночас, технологічний прогрес вимагає постійного перенавчання всіх верств населення. З навчанням молодь справляється більш менш ефективно, тоді як, для осіб старшого віку навчання, а особливо, перенавчання є досить складним завданням.  

Мета: оцінити когнітивні та функціональні можливості організму осіб похилого та старечого віку.

Методи: можливості когнітивних функцій визначали за тестом Mini Mental State Examination (MMSE), продуктивність слухового аналізатору і пропускну здібність зорового аналізатору за функціональними пробами. Опанування новітніми технологічними засобами моделювали за допомогою тестування на сенсорній панелі. Фізичні можливості оцінювали за індексом Бартела, м’язової сили (МС) кисті, дихальних проб, за результатами тесту - 5-10 присідань. Психофізіологічні функції вивчалися за допомогою комп’ютерних тестів (ЛПЗМР, тепінг - тест, оперативна пам'ять, цифровий тест, суб’єктивне відчуття часу) у 120 осіб віком 60 – 89 років. Також визначали індекс маси тіла та відсоток жирових відкладень в організмі.

Когнітивні можливості осіб старшого віку (ОСВ) у відповідь на зовнішні фізіологічні подразники (р<0,001) забезпечувалися продуктивністю зорових, тактильних, слухових аналізаторів (коефіцієнти детермінації відповідно 24,9%; 34,7%; 40,3%), що сприяють збереженню здібностей до перенавчання. Інтегральна надійність короткочасного пристосування в дискретному керуванні інформаційними потоками, яка включає до себе зосередження уваги, миттєву обробку зорової, тактильної та слухової інформації з боку респондента, має пряму достовірну залежність від когнітивних можливостей. В результаті функціональні завдання з сенсорною панеллю змогло виконати 58,3% ОСВ, а коректурну пробу з кільцями Ландольта – 65%. Дослідження показало, що кращі когнітивні можливості притаманні особам з більш високим індексом маси тіла  (r=0,312; р<0,001). Когнітивні функції достовірно асоціюються з більшими фізичними і функціональними показниками обсягу самообслуговування (r=0,567), МС (r=0,544), затримкою дихання на вдиху (r=0,470) та на видиху  (r=0,512). Дані ММSE мають пряму кореляцію з об’ємом оперативної пам’яті на числову інформацію (r=0,4596; р<0,001) та непрямі кореляції з ЛПЗМР (r =-0,269; р<0,05) і тестом на пропущену цифру (r =-0,401; р<0,001).

Виявлені тенденції дозволяють оптимізувати комплекси реабілітаційних та профілактичних заходів для збільшення продуктивності функціональних можливостей осіб старшого віку.