ОЦІНКА ЗАЛИШКОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЛЮДИНИ ВІКОМ 60 РОКІВ І СТАРШЕ

Поляков О.А., Томаревська О.С. Оцінка залишкової працездатності людини віком 60 років і старше (методичні рекомендації)( 183.15/69.16). - Київ., - 2016. - с. 24.

ВСТУП

Вік і пов’язане з віком зниження працездатності – основні факто-

ри, що лімітують виконання професійних обов’язків людини. Існує

протиріччя між функціональними можливостями працівників стар-

шого віку і вимогами виробництва щодо працездатності робітників.

Слід зазначити, що працездатність є об’єктивним показником здо-

ров’я людини. Багатьма дослідженнями показано вікове зниження

розумової та фізичної працездатності у людей старшого віку. Відомо,

що один вид робіт, до яких найбільш підготовлені працівники стар-

шого віку, ніж молоді та середнього віку – це багатофакторна екс-

пертна оцінка, розробка складних багатокомпонентних проектів,

вироблення зважених рішень, консультування, суддівство і т.п. Опти-

мізація умов праці може внести позитивні зміни в організацію вико-

ристання працездатності працівників старших вікових груп, зокрема

для людей зайнятих інтелектуальною діяльністю. Відомо, що ста-

ріння супроводжується змінами сенсорних, моторних і когнітивних

функцій. Високий рівень функціональної рухливості когнітивних

функцій, а саме, ефективність уваги, і виконання поставлених за-

вдань, здатність ігнорувати небажану інформацію і адекватно реагу-

вати на нові ситуації – є важливим критерієм для професійної при-

датності до трудової діяльності. Це обумовлює відповідальність

роботодавців щодо створення і підтримки когнітивно-ефективних та

інноваційних трудових ресурсів з обох сторін, що персонально

орієнтовані, як на працівника, так і ситуацію в центрі управління. І як

наслідок, це призводить до складнощів працевлаштування працівни-

ків похилого та передпенсійного віку. Отже вікове зниження праце-

здатності, зростання працівників старшого віку і труднощі збоку

організації праці та техніки безпеки обумовлюють актуальність про-

блеми кількісної оцінки залишкової працездатності.

Запропонований термін «залишкова працездатність» за Чебота-

рьовим Д. Ф. і Стеженською О. І. характеризував загальну працездат-

ність людей пенсійного віку і мав більш абстрактне, або семантичне

значення. Інші автори пропонували оцінку залишкової працездатності

на основі визначення індексу працеспроможності (Work Ability Index).

Цей індекс розраховувався на основі анкетування за критеріями

самооцінки професійних можливостей, наявності захворювань, тер-

міну зменшення професійної активності та наявності суб’єктивного

психологічного задоволення своєю працею і відпочинком. Іншими ав-

торами були запропоновані автоматизовані системи оцінки трудової

діяльності працюючих осіб старшого віку, які ґрунтуються на ав-

томатизації визначення психофізіологічних показників у співвідно-

шенні з приведеними значеннями фізіологічних норм показників та

визначають рівень працездатності за певними критеріями. Основним

недоліком першої групи методів є відсутність визначення кількісного

рівня залишкової працездатності людини. Оцінка свого здоров’я та

адаптації до умов виробництва, або (і) побуту має досить суб’єктив-

ний характер, тому що формується за результатами анкетування. Не-

доліком вищезазначеної групи методів є вузький діапазон параметрів

норм, що інколи обумовлює неможливість визначення у людини пен-

сійного віку групи рівня розумової працездатності за результатами

проведення психофізіологічних тестів.

Підготовлені методичні рекомендації стосуються фізіології праці,

гігієни праці людини 60 років і старше, функціональної діагностики,

для визначення відсотка залишкової працездатності при масових

обстеженнях, професійному відборі і моніторингу впливу впро-

вадження оптимізаційних заходів на виробництвах щодо поліпшення

продуктивності, ефективності праці і розширення побутової актив-

ності людини.

Роботу виконано і апробовано в межах науково-дослідної роботи

№ держ. реєстрації 0113U002116: «Вивчити фізіологічні можливості

осіб старших вікових груп та соціально-гігієнічні чинники, щодо про-

довження трудової діяльності в пенсійному віці» 2013–2015 рр. Впер-

ше дана кількісна характеристика залишкової працездатності людини

пенсійного віку стосовно вимог сучасного виробництва до працівника

згідно з стандартами гігієнічної класифікації праці, що дає змогу оці-

нити функціональні можливості, як індивідуально кожної особи так і

колективу у разі визначення ефективності застосування оптиміза-

ційних підходів щодо поліпшення продуктивності і ефективності

праці і розширенню побутової активності. При розробці способу ви-

значення залишкової працездатності осіб віком старше 60 років, з

метою прогностичної оцінки працездатності робітників враховува-

лась регламентація їх трудової діяльності, що сприятиме збереженню

здоров’я. Головною метою дослідження, що передувало підготовки

методичних рекомендацій було створення більш досконалого безпеч-

ного інформативного та точного способу визначення кількісної оцін-

ки залишкової працездатності людини пенсійного віку (об’єктом до-

слідження передувала працездатність 120 осіб) в умовах виробництва

і побуту за рахунок послідовного оцінювання фізіологічних і функ-

ціональних параметрів. Призначені для лікарів геріатричної служби,

лікарів загальної практики, сімейних лікарів, профпатологів, лікарів-

інтернів, соціальних робітників.

ВИСНОВКИ
Запропонований спосіб оцінки залишкової працездатності люди-
ни дозволяє об’єктивно кількісно оцінити, визначити зниження пра-
цездатності людей пенсійного віку відносно вимог сучасного вироб-
ництва до працівника за стандартами гігієнічної класифікації праці
Гігієнічні нормативи, ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 р. Київ (діє) з
метою покращення ефективності і продуктивності трудової діяльно-
сті людини віком старше 60 років, а також, підвищити точність визна-
чення залишкової працездатності людини і може бути використаний
у функціональній діагностиці, при професійному відборі або опти-
мізації робочого місця, розробці фізіологічних режимів діяльності
робітників різного виду праці, та в системі медико-соціальної органі-
зації допомоги людям старше 60 років (таблиця стор. 19–20). Виявле-
но збереження повної загальної працездатності у вікових групах 60–
74 роки у чоловіків в 23,6%, і у жінок в 7%. Максимальне зниження
до 20% загальної працездатності у жінок і чоловіків спостерігається у
віці 60–74 років. Фізіологічні можливості обумовлюють 68,68% за-
лишкової працездатності осіб похилого віку розумової діяльності та
60% з фізичною працею – достовірно обумовлено прискореним тем-
пом функціонального старіння. Отриманий спосіб за закінченою
темою науково-дослідної роботи № держ. реєстрації 0113U002116 до-
зволив визначити кількісний вплив супутніх факторів на стан
функціональних можливостей людини похилого віку, та виявити
закономірності взаємозв’язків, які притаманні певній віковій групі
осіб старшого віку. Кластерний аналіз показав формування спорідне-
ного таксонометричного кластеру рівня освіти і кількості років на-
вчання осіб старше 60 років. При індивідуальній типологізації до-
слідженої вибірки осіб віком понад 60 років за показником кількості
років навчання отримані достовірні відмінності за параметрами
психофізіологічних функцій при оцінці залишкової працездатності.